«Ми тут як вдома. Точніше – ми тут вдома»: модульні містечка в Закарпатській області як умовно тимчасове житло

«Ми тут як вдома. Точніше – ми тут вдома», – каже переселенка з Харкова Оксана Куденко, яка зараз мешкає в модульному містечку в Мукачево на Закарпатті.

Оксані 36 років. У модульному будинку вона живе із свекром та двома доньками – 10-річною Ольгою на 7-річною Юлією. До повномасштабної війни жінка працювала у метро Харкова. Наразі не працює, чекає на третю дитину. Чоловік Оксани служить у ЗСУ. Родина Куденків є цілком типовою як для мешканців модульного містечка: жінка, діти, літня людина, а військовозобов’язаний чоловік відсутній, бо воює…

«За період повномасштабної війни на Закарпатті було побудовано модульні містечка у Мукачево, Сваляві та селищі Середнє Ужгородського району. Наразі триває будівництво такого містечка у селі Нересниця Тячівського район», – каже «ОстроВу» співробітниця  Благодійного фонду «Карітас Чеської Республіки» в Україні  Кристина Мердова.

У модульному містечку у Сваляві проживає 30 переселенців. Здебільшого це родини з дітьми

 

Зручно для працюючих і бюджетно

Досить часто в місцях компактного проживання, у тому числі й у модульних містечках, є вільні місця, й переселенців регулярно про це інформують. Зокрема, «ОстроВ» лише протягом кількох останніх тижнів писав, що евакуйовані родини з дітьми з Донеччини можуть отримати безкоштовне житло у Полтавській та Закарпатській областях, а переселенці з Луганської області можуть безкоштовно оселитись на Дніпропетровщині й у місті Славутич на Київщині. Є вільні місця й у модульному містечку у Запоріжжі, розрахованому на 270 мешканців. Так, за повідомленням Запорізької міської ради, станом на червень 2024 року тут було 18 вільних місць.

У той же час у всіх трьох модульних містечках побудованих (четверте добудовують) у Закарпатській області Благодійним фондом «Карітас Чеської Республіки», станом на зараз вільні місця відсутні. Одна з причин того, що переселенцями це житло затребувано – розташування містечок у районах із зручною логістикою.

«Шукаючи місця для майбутніх модульних містечок, наша організація ретельно вивчала регіон, щоб побудувати житло для переселенців у місцях із зручною логістикою, максимально близько до транспортних розв’язок, шкіл, медичних закладів та інших об’єктів інфраструктури», – каже Кристина Мердова.

Саме тому в цих містечках зручно жити працюючим людям та родинам з дітьми.

Наприклад, у Сваляві модульне містечко розташоване на території місцевого ліцею. Звідси за кілька хвилин пішки можна дістатись до шкіл, дитячих садків, лікарень, місцевих підприємств. Автостанція та залізничний вокзал також у кроковій доступності – на випадок, якщо людина працює в іншому населеному пункті. Це містечко являє собою 10 будинків, кожен з яких розрахований на трьох-чотирьох мешканців. Зараз тут мешкає близько 30 людей – переселенці з Луганської, Донецької, Харківської й Херсонської областей. Здебільшого це жінки з дітьми.

Модульне містечко у Мукачево трохи більше, ніж у Сваляві, тут мешкає близько 40 людей. Оксана Куденко, яка сама наразі не працює через вагітність, зазначає, що близько 50 відсотків її сусідів працюють – попри те, що тут багато дітей і літніх людей. Дехто має дистанційну зайнятість, але більшість працевлаштовані на місцевих підприємствах. Бо всюди зручно дістатись. Школярі, які мешкають у містечку, до закладів освіти ходять пішки.

Що стосується оплати житла – мешканці модульних містечок, про які йдеться, вносять лише квартплату. За словами Оксани Куденко, це 120 гривень, які включають оплату вивозу сміття та утримання прибудинкової території. Це виходить більше ніж бюджетно, адже оренда житла в Закарпатській області дуже дорога.

До прикладу, переселенка з Луганської області Аліна Лебеденко розповіла «ОстроВу», що орендує з родиною у Сваляві двокімнатну квартиру за 11 тисяч гривень. Зауважте: Свалява – це далеко не обласний центр і після останньої адмінреформи вже навіть не районний центр, це невелике місто з населенням близько 17 тисяч мешканців.

«Проєкт типових модульних будинків, побудованих на Закарпатті був розроблений на наш запит чеською компанією і адаптований до українських реалій виробником модульних будинків Zibrano з дотриманням усіх норм безпеки», – розповіла «ОстроВу» проєктна менеджерка Благодійного фонду «Карітас Чеської Республіки» в Україні Наталя Мацькова.

Zibrano понад 10 років спеціалізується на будівництві модульних будинків, має власні заводи з виробництва комплектуючих і реалізує проєкти «під ключ» в Україні та країнах ЄС.

За словами Мацькової, в місті Мукачеві, а також селищах Середньому Ужгородського району та Нересниці у Тячівському районі житло збудовано й встановлено цією ж компанією, а для будівництва модульних будинків у місті Сваляві Мукачівського району тендер виграла релокована будівельна компанія.

«Ми будували модульні будинки на території комунальних закладів. В Мукачеві це територія ліцею, де облаштоване укриття, доступне для мешканців модульних будинків. У Сваляві житло для переселенців розміщене на території професійного будівельного ліцею, поряд із відремонтованим нами гуртожитком. Ця територія теж огороджена, є підвал. У Нересниці наше модульне містечко знаходиться на території поліклініки, яка теж має укриття», – пояснює проєктна менеджерка БФ «Карітас Чеської Республіки», яким чином в містечках дотримуються правил безпеки мешканців.

Модульне містечко у Сваляві розташоване на території місцевого ліцею

Усі об’єкти організація будує на території державної або комунальної власності – обласної або територіальної громади. Виняток – модульні будинки в селищі Середньому, де власником землі є місцева церква.

«Відповідно ми передали модульні будинки як благодійну допомогу місцевим громадам і церкві», – пояснюють благодійники.

За словами співробітників БФ «Карітас Чеської Республіки» в Україні, при плануванні містечок фокусувались на родинах з дітьми, які в подальшому зможуть самостійно утримувати житло, оплачувати комунальні послуги. Зазвичай сім’ї заселяються в кількості трьох – чотирьох, до трьох дорослих в одному будинку.

Площа кожного модульного будинку – 30 квадратних метрів. У «Карітасі» зазначають, що це дозволяє проживати комфортно трьом – чотирьом дорослим людям, згідно до вимог мінімальних гуманітарних стандартів (на одну особу виділяється щонайменше 6 квадратних метрів для забезпечення  гідного особистого простору). Співрозмовники «ОстроВа» – мешканці будинків – із цим погоджуються.

«У нас зручний санвузол, душ, кухня з електроплитою й досить особистого простору на всіх, при тому, що в родині двоє школярок», – каже Оксана Куденко.

«На жаль, модульні будинки не розраховані для людей з інвалідністю. Для цієї категорії переселенців ми облаштовуємо інклюзивне соціальне житло у гуртожитках трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської», – кажуть у «Карітас».

Будівництво модульного містечка передбачало упорядкування прибудинкової території

 

Про умовну тимчасовість

Говорити з переселенцями про «тимчасовість проживання» – з урахуванням того, що поняття «внутрішньо переміщена особа» й «тимчасове переселення» в Україні існують 10 років  – досить складно.

«Родини переселенців живуть в цих будинках до закінчення воєнних дій в Україні  плюс два роки. Гарантійний строк служби від виробника модульних будинків – 10 років», – пояснює це менеджерка БФ «Карітас Чеської Республіки» в Україні Наталя Мацькова з точки зору забудовника.

А з точки зору мешканців-переселенців – вони кажуть, що їм важко думати про те, наскільки вони тут «тимчасово».

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі "Вікно Відновлення України". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті